Державна податкова служба України повідомляє, що відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб (далі – Рішення).
До відома:
Частина третя статті 33 Кодексу цивільного захисту України:
«3. Рішення про проведення евакуації приймають:
1) на державному рівні – Кабінет МіністрівУкраїни;
2) на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
3) на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
4) на об'єктовому рівні – керівники суб’єктів господарювання».
До таких Рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу, законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
До відома:
підпункт 4.1.9 пункту 4.1, пункт 4.5 статті 4 Кодексу регламентують періоди застосування податкових пільг;
підпункти 12.3.3, 12.3.4 пункту 12.3, підпункт 12.4.3 пункту 12.4, пункт 12.5 статті 12 Кодексу регулюють строки прийняття, застосування, набрання чинності рішень сільських, селищних, міських рад (органів місцевого самоврядування);
згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 Кодексу не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, станом на перше число відповідного кварталу, інформацію щодо Рішень
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 12.3 статті 12 Кодексу прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2024 року № 1007 «Про затвердження Порядку подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яка набрала чинності 06.09.2024.
З текстом постанови можна ознайомитися тут.