Лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 16.03.2017 №221/P/25-01-13-01-15

Лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 16.03.2017 №221/P/25-01-13-01-15

Про надання податкової консультації

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись пп.14.1.172 п.14.1 ст.14, ст.19¹ та ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі –Кодекс), розглянуло звернення щодо оподаткування спадщини, та в межах компетенції повідомляє.

Закон України  від 22 вересня 2011 року №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі – Закон №3773) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в’їзду в Україну та виїзду з України.

Іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (пп.6 п.1 ст. 1 Закону №3773).

Статтею 5 Закону №3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства, отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.

Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пп.17 п.1 ст. 1 Закону №3773), тобто, є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.122 п.14.1 ст.14 Кодексу нерезидентами є фізичні особи, які не є резидентами України.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп.14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 162 якого передбачено, що платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) відповідно до ст.163 Кодексу є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 Кодексу).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст.174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Підпунктом 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу встановлено, що для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу  (пп.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп.1.3 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).

Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини (пп.174.4 ст.174 Кодексу).

Відповідно до ст.5 Закону України від 11.12.2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378) грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. 

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом №1378, а також іншими законами.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала дохід у вигляді вартості успадкованого майна, від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити до нотаріального оформлення об’єктів спадщини податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відс.

З урахуванням норм ст.5 та ст.13 Закону №1378 з метою оподаткування вартості земельної ділянки як об’єкта спадщини застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Фізична особа - нерезидент, яка отримує на території України спадщину, сплачує податок на доходи фізичних осіб за місцем нотаріального оформлення свідоцтва про право на спадщину (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) (пп.168.4.5 п.168.4 ст.168 Кодексу).

Водночас, ст. 42 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон № 3425) визначено, що нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Відповідно до ст. 46 Закону №3425  нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, у тому числі документи  для встановлення резидентського статусу.

Згідно зі ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей Кодексу, на які в ній іде посилання.

Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п.39 підрозділу 10 розділу XX Кодексу індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.