Лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 05.11.2015 №1009/С/25-01-17-01-15
Про розгляд звернення
Головне управління ДФС у Чернігівській області уважно розглянуло звернення щодо оподаткування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплаченого за рішенням суду, і повідомляє наступне.
Щодо питання 1.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, особа одночасно перебуває в трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями, а також перебуває на обліку в військовій частині.
Отже, у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (далі – Звіт) (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі – Порядок № 435)), суми середньої заробітної плати і календарні дні перебування в трудових відносинах осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначаються з урахуванням такого.
Відповідно до абзацу третього п. 2 розд. V Порядку № 435, якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблиці 5 додатка 4 Звіту, подаються тільки скасовуючі документи стосовно виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.
Тож, слід подати скасовуючу форму таблиці 5 додатка 4 Звіту за березень 2014 р. В ній навести запис про звільнення працівника 17.03.2014р.(разом з таблицею подати титульний аркуш звіту, в якому зазначити, що подається за березень місяць таблиця 5).
Відповідно до п. 9 розд. ІV Порядку № 435, таблиця 6 додатка 4 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам" призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці, які вносяться до персональних облікових карток застрахованих осіб Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Нарахування за період вимушеного прогулу (з 18.03.2014р. по дату поновлення на роботі) відображаються у таблиці 6 додатка 4 Звіту саме тоді, коли відбулося поновлення і таке нарахування. При цьому зазначається, за який місяць нараховано зарплату працівнику, кількість календарних днів, протягом яких він перебував у трудових відносинах в такому місяці (оскільки вважається, що його не було звільнено, і він продовжував перебувати у трудових відносинах із працедавцем) суму утриманого з нього єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 (в окремих рядках у розрізі кожного місяця та року, за який проведено нарахування заробітної плати (доходу), якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул (п. 9 розд. IV Порядку N 435).
Щодо питання 2.
Відповідно до статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення працівника на роботі суд одночасно ухвалює рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порядок оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб регулюється розділом ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі –Кодекс), зокрема пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок з доходів фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто, саме роботодавець виступатиме податковим агентом при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Під час оподаткування потрібно застосовувати ставки податку на доходи фізичних осіб, визначені ст. 167 Кодексу (у 2015 році: 15% та 20%).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплату (перерахування) збору до бюджету здійснюють у порядку, визначеному ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи (п. 171.1 ст. 171 Кодексу).
Згідно з абзацом п’ятим п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у своєму рішенні розрахунки, з яких він визначав суми стягнення. Оскільки справляти і сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – це обов’язок роботодавця, у резолютивній частині судового рішення визначають суму без їх утримання.
Якщо в рішенні суду вказано загальну суму компенсації, то обкладення податком на доходи фізичних осіб та військовим збором здійснюється виходячи із загальної суми в місяці її нарахування (виплати).
Крім того, статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших принципів права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті стосунки, які виникли після набуття чинності законів і інших нормативно-правових актів.
Оскільки, податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір при нарахуванні доходів, визначених у пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Кодексу, то суми доходів, нараховані після 01.01.2015 за періоди до 01.01.2015, підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Таким чином, в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі- податковий розрахунок), за звітний період (в місяці кварталу нарахування доходу) слід показати:
- в І розділі: суму нарахованого (виплаченого) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2014 року до 06.03.2015 року за ознакою доходу «101»- «заробітна плата» та суму утриманого (перерахованого) податку на доходи фізичних осіб,
- в ІІ розділі в рядку «військовий збір»: суму нарахованого (виплаченого) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.03.2014 року до 06.03.2015 року та суму утриманого (перерахованого) військового збору.
Щодо питання 3.
Відповідно до розділу ІV Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженому вищезазначеним наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Коригування показників розділу I податкового розрахунку:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка.
Отже, за 1-й квартал 2014 року слід подати уточнюючий податковий розрахунок, в якому скасувати рядок, яким відображався запис про звільненого працівника (із зазначенням у графі 9 – «1»), а також додати новий рядок, у якому повторити нараховані і виплачені працівнику у 1-му кварталі 2014 року доходи без зазначення того, що працівника звільнено (у графі 7), і із зазначенням «0» у графі 9 (на додавання рядка).
Щодо питання 4.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі –Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
У разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду, з працівником трудовий договір не укладається, а тільки скасовується факт звільнення. Тобто, вимоги статті 24 КЗпП, яка і вимагає від роботодавця подавати до фіскальних органів повідомлення при укладанні трудового договору, не порушено.
Таким чином, повідомлення про прийняття працівника на роботу (додаток до Постанови № 413) подавати не потрібно.
Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
При цьому, згідно із ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Вищевикладена відповідь на Ваш лист діє до внесення змін до статей Кодексу та до нормативно-правових актів, на які йде посилання.
Заступник начальника О.І. Марухленко