Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Листи Головного управління ДФС у Чернігівській області від 14.12.2015 № 3717/10/25-01-15-01-09, від 14.12.2015 № 3718/10/25-01-15-01-09, від 14.12.2015 № 3719/10/25-01-15-01-09

опубліковано 18 грудня 2015 о 16:02

Листи 

Листи  Головного  управління  ДФС  у  Чернігівській  області від 14.12.2015

 

3717/10/25-01-15-01-09, від 14.12.2015 № 3718/10/25-01-15-01-09, від  14.12.2015

 

3719/10/25-01-15-01-09

 

       

 

         ГУ ДФС  у Чернігівській області,  розглянувши лист про надання роз’яснення стосовно поширення на договори про спільну діяльність визначення сільськогосподарського товаровиробника відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, застосування пункту 197.21 статті 197 ПКУ при постачанні договорами про спільну діяльність зернових та технічних культур, вирощених в межах такої діяльності, та повідомляє наступне.

 

 

 

         Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ)  cільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвомсільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

 

        Статтею 80 глави 7 Цивільного кодексу України  від 16 січня 2003 року №435-IV (далі - ЦКУ) визначено, що  юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

 

         Відповідно статті 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.     

 

        Статтею 1132 ЦКУ визначено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

 

       Згідно з пунктом 2 статті 1134 ЦКУ ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

 

        Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91 (далі - П(С)БО 12), оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

 

        Згідно з пунктом 6 П(С)БО 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції заносяться до окремих (відкритих для відображення господарських операцій зі спільної діяльності) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу підприємства - учасника спільної діяльності без створення юридичної особи і відповідних форм фінансової звітності, при цьому інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов'язання у рівній сумі) не наводиться. Окремий баланс спільної діяльності без створення юридичної особи до органів статистики не подається.

 

       Враховуючи вищенаведене, та з огляду на те, що Договір про спільну діяльність зареєстрований без створення юридичної особи з метою спільного обробітку землі сільськогосподарського призначення, вказаний договір не буде вважатись сільськогосподарським товаровиробником у розумінні пункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

 

        Щодо віднесення здійснених договором про спільну діяльність операцій з постачання зернових та технічних культур, вирощених у межах такої діяльності, до першого постачання зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками відповідно до пункту 197.21 статті 197 Податкового кодексу України зазначаємо, що пунктом 118 Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон №71), який набрав чинності 01 січня 2015 року, до 31 грудня 2017 року включно призупинено дію пункту 197.21 статті 197 ПКУ.

 

       Крім того, законом №71 до підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України внесено пункт 152, яким до 31 грудня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання зернових і технічних культур.

 

        Відповідно до такого режиму від оподаткування тимчасово до 31.12.2017 року включно від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД,  крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

 

       Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування ПДВ.

 

        Відповідно до пункту 209.1 статті 209 ПКУ сільськогосподарське підприємство – це резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства.

 

       Абзацем “а” підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено поняття резидент - це юридична особа та її відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

 

      Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями (далі - ГКУ) підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.

 

      Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов’язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.     

 

        Відповідно до пункту 64.6 статті 64 розділу ІІ Податкового кодексу України на обліку в контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у пп.153.13.10 п.153.13 ст.153 ПКУ або у другому реченні абзацу другого пп.5 п.180.1 ст.180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

 

       Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та статтею 180 Податкового кодексу України визначено коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право або зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

 

        Так, згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПКУ для цілей оподаткування податком на додану вартість дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

 

       Платником податку на додану вартість є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи (пп. 4 п. 180.1 ст. 180 Кодексу). При цьому такий облік ведеться платником податку на додану вартість, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

 

      Господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

 

         

 

      Таким чином, з огляду на вищезазначене, здійснені Договором про спільну діяльність операції  з  постачання зернових культур, вирощених у межах спільної діяльності, не підпадають під визначення перше постачання таких зернових культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками, встановленого пунктом 152 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.  Крім того, у випадку придбання покупцями - суб’єктами господарювання у Договору про спільну діяльність вирощених ним зернових культур, то така сільськогосподарська продукція для покупців не буде вважатися безпосередньо придбаною у сільськогосподарського підприємства – виробника у значенні пункту 152 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.  

 

      

 

       Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей Податкового кодексу України, на які в ній іде посилання.

 

 

 

 

 

Заступник начальника                                                                                  О.І.Марухленко