Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області від 16.02.2016 № 566/10/25-01-17-01-10

опубліковано 17 лютого 2016 о 17:33

Лист   Головного  управління   ДФС  у  Чернігівській  області   від   16.02.2016  

№ 566/10/25-01-17-01-10

 

 

Про розгляд звернення

 

 

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, ст. 191 та ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодексу), уважно розглянуло звернення щодо оподаткування страхових платежів за договором страхування додаткової пенсії, і повідомляє наступне.

Щодо питання 1.       

Згідно з пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, що визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподатковування, який обчислюється відповідно до національних або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та зазначається у фінансовій звітності, на  податкові різниці, наведені у Кодексу.

Податкові різниці враховують суб’єкти господарювання з річним доходом за останній звітний рік понад 20,0 млн.грн. та платники, які самостійно приймуть рішення про таке коригування.

Розділом ІІІ Кодексу не визначено порядку коригування фінансового результату до оподаткування за операціями страхування в пенсійних фондах додаткової пенсії своїх працівників. Також не передбачено пільги для юридичних осіб при страхуванні в пенсійних фондах додаткової пенсії своїх працівників.

Разом з тим, відповідно до ст. 1231 Кодексу «якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом».

Щодо питання 2.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Крім того, згідно із п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Враховуючи вищевикладене, страхові платежі за договором страхування додаткової пенсії, сплачені роботодавцем за платника податку чи на його користь, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і підлягають оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Щодо питання 3.

Згідно із ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року №1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом №1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Пунктом 3.5 розділу 3 Інструкції №5 визначено інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до пункту 2 розділу ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

При цьому, згідно із ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Вищевикладена відповідь на Ваш лист діє до внесення змін до статей Кодексу та до нормативно-правових актів, на які йде посилання.

 

 

 

Заступник   начальника                                                                                      О.І. Марухленко