Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області 23.11.2016 №3783/10/25-01-12-01-09 стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з повернення платником ПДВ отриманого у нерезидента в фінансовий лізинг обладнання в зв’язку з неможливістю сплати зобов’язань по договору фінансового лізингу

          Лист Головного управління  ДФС у Чернігівській  області 23.11.2016 №3783/10/25-01-12-01-09

          Про надання відповіді

         Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 19¹.1.28статті 19¹ розділу І, статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, розглянуло Ваше звернення стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з повернення платником ПДВ отриманого у нерезидента в фінансовий лізинг обладнання в зв’язку з неможливістю сплати зобов’язань по договору фінансового лізингу, та в межах компетенції повідомляє наступне.

      Відповідно до підпункту "б" підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - ПКУ)  фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

       Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

     об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

     балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

       сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

     майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

    Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

      Відповідно до підпунктів "в" та "г" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України .

      З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.    

      Підпунктами "а" та "б" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ визначено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та у митному режимі реекспорту (якщо товари поміщені у митний режим реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI – далі МКУ) оподатковуються за нульовою ставкою.

     Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

      Дія пункту 5 частини першої статті 86 МКУ поширюється на операції з реекспорту товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

6) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

    Таким чином, враховуючи вищенаведені законодавчі норми, повернення отриманого у фінансовий лізинг обладнанням є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) обладнання, яке було ввезене на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі експорту або у митному режимі реекспорту (якщо товари поміщені у митний режим реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ), а також за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

     У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг обладнання розміщено у митному режимі реекспорту (за винятком операцій, перерахованих в пункті 5 частини 1 статті 86 МКУ), то така операція з вивезення обладнання підлягає звільненню від оподаткування податком на додану вартість. Податковий кредит, сформований під час ввезення обладнання, яке в подальшому вивезене у митному режимі реекспорту із застосуванням звільнення від оподаткування, підлягає коригуванню у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, шляхом нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

    Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей Податкового кодексу України, на які в ній іде посилання.