Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області від 21.04.2017 № 1493/10/25-01-12-01-09.
Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 191.1.28статті 191 розділу І, статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, розглянуло звернення платника стосовно виникнення у платника податку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у разі коли за експортним контрактом з нерезидентом продукція, що підлягає експорту на умовах FCA згідно Інкотермс 2010, пройшла митне очищення, але не вивезена за межі митного кордону України, та в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Міжнародною торговою палатою прийняті та введені в дію з 01.01.2011 року Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 (далі - Інкотермс 2010).
Відповідно до Інкотермс 2010 термін FCA - "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Під терміном "митне очищення" відповідно до листа Державної митної служби України від 23.08.2006 №11/6-7/9362-ЕП, де наведено переклад міжнародних митних термінів згідно з виданням ВМО "Glossary of International Customs Terms" розуміється необхідне виконання митних формальностей, яке дозволяє товарам вихід для внутрішнього використання чи бути експортованими або розміщеними під інші митні режими.
Дати поставки та/або переходу права власності мають значення виключно для цілей, що пов’язані з цивільними, господарськими відносинами на підставі укладених між продавцем та покупцем договорів. Ці дати визначаються як на підставі умов конкретного договору, так і норм цивільного, господарського права, а також правил Інкотермс 2010. Проте, вказані джерела не регулюють податкові відносини суб’єкта господарювання, про що зазначається в частині 2 статті 1 Цивільного кодексу України.
Підпунктом "г" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі по тексту – ПКУ) встановлено, що вивезення товарів у митному режимі експорту є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Частиною першою статті 248 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.
Згідно з частиною п'ятою статті 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до пункту 30 Положення №450 вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту підтверджується: митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, чи додатковою декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Таке повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України містить відомості про кількість та номери у митній декларації товарів, вивезених за межі митної території України, дату їх фактичного вивезення, а в разі митного оформлення товарів за електронною митною декларацією - також відомості про номер митної декларації.
Процедура отримання платником у Держмитслужби повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України описана у п. 31 та п. 32 Постанови № 450, залежно від того, яку форму має митна декларація: електронну чи паперову. Для одержання повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України декларант, який здійснив операцію з вивезення товарів, або уповноважена ним особа, повинні звернутися до митного органу, який оформлено відповідну митну декларацію, із заявою довільної форми.
Саме з повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України підприємство може встановити дату фактичного вивезення за межі митної території України товарів .
Таким чином, враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ при експорті товарів є дата оформлення митної декларації, тобто дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму. Факт вивезення товарів за межі митної території України, які були поміщені у митний режим експорту, підтверджується митною декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Крім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей Податкового кодексу України, на які в ній іде посилання.