17 липня 2025 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до КУпАП, ККУ України, КПК України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”

17 липня 2025 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до КУпАП, ККУ України, КПК України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”. Що передбачають зміни - розповідаємо.

Отже, Закон:

підвищує поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування (ст. 172-6 КУпАП “Порушення вимог фінансового контролю” і ст. 366-2 ККУ ”Декларування недостовірної інформації”)

Раніше адміністративна відповідальність наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ). Тепер - якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).

Кримінальна відповідальність наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ до 2 тис. ПМ. Тепер порогові значення збільшені: з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн - 7 млн 570 тис. грн в 2025 році); та на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн в 2025 році) відповідно.

знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті (ст. 368‑5 ККУ)

Тепер кримінальна відповідальність за незаконне збагачення настає, якщо вартість набутих посадовцем активів перевищує офіційний дохід на три тисячі ПМ і більше, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше зазначена різниця дорівнювала 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше.

Також до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії.

змінює пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів (ст. 290 ЦПК України)

Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.

Важливо Оскільки в ч. 2 ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (далі - Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності закону - 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн.

встановлює терміни перебування відомостей в Реєстрі порушників

один рік — для фізичних осіб, які притягувалися до цивільно-правової відповідальності або або на яких накладено адміністративне стягнення за корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення.

до погашення або зняття судимості з особи — для фізичних осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;

п'ять років — для юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

змінює підслідність кримінальних справ

- внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо підслідності кримінальних справ з метою розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами.

- підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати НАБУ.