Один з неочевидних нюансів використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) – це строк (термін) його експлуатації, поняття якого кардинально відрізняється від використання, наприклад, телевізора або комп’ютера.
Строк служби РРО – це строк, протягом якого виробник гарантує працездатність РРО, зокрема комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Оскільки з роками складові техніки застарівають, зношуються, то з плином років виробники не можуть гарантувати, що РРО працюватиме коректно і тому виробники РРО визначають середній нормативний строк працездатності свого пристрою і зазначають його в документах. Проте , цей строк настає незалежно від фактичного технічного стану приладу – просто після закінчення декларованого виробником строку служби РРО не може експлуатуватися, і його використання стає незаконним.
Використання РРО- це сфера що жорстко регламентується державою, і порушення норм законів призводить до штрафів та інших неприємностей.
Термін використання конкретного РРО встановлюється виробником РРО – і перевірити його можна у документації до РРО. Здебільшого, термін експлуатації/ служби становить 7 років з дня введення РРО в експлуатацію, ще один нюанс – РРО не може використовуватися , якщо з дати його виробництва минуло більше 9 років.
Використовувати можна тільки ті РРО, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій ( останні зміни внесені ДПС наказом від 28.07.2022 № 489).
Отже,підприємець має право використовувати РРО не більше ніж 7 років із моменту введення його в експлуатацію.
Якщо цей термін буде вичерпаний, РРО потрібно зняти з реєстрації, адже таких технологічний пристрій не відповідає вимогам Закону про РРО. Тобто подальше використання такого РРО є порушення вимог цього закону та спричиняє накладення фінансових санкцій згідно з п.1 ст.17 Закону про РРО.