Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків через платіжний термінал та розрахунки, що не потребують застосування РРО/ПРРО

опубліковано 26 липня 2022 о 16:36 Розділ: Місцеві новини

На тижні у приміщенні Носівської ДПІ була проведена зустріч начальника ДПІ Олександра Адаменка з платниками податків на якій були надані  роз’яснення та відповіді на окремі питання платників податків, а саме необхідність застосування платником РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків через платіжний термінал, а також була надана інформація про окремі розрахунки, що не відносяться до розрахункових операцій та не потребують застосування РРО/ПРРО.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі - ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265 - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, поєднаного з реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО), суб'єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб'єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.

Фіскальний касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема: 

-ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

-ідентифікатор платіжного пристрою;

-сума комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції;

-реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

-напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в друкується відповідно напис «Касир»;

-підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо платіжній системі, значення коду);

-підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 №705 визначено, що сліп - це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто, у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, сліп (квитанція) не є розрахунковим документом.

Щодо проведення розрахункових операцій через програмний РРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток), повідомляється, що на даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень з банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

Не відносяться до розрахункових операцій та не потребують застосування РРО/ПРРО розрахунки за товари (послуги) через:

·      установу банку (кошти перераховуються із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок);

·      безпосереднє внесення готівки через касу банку з подальшим зарахуванням на розрахунковий рахунок;

·      платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за реквізитами розрахункового рахунку у форматі IBAN (перерахунок коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу), це не потребує застосування РРО/ПРРО, оскільки немає ознак розрахункових операцій відповідно до вимог Закону № 265.

В інших випадках застосування РРО або ПРРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, платіжними картками, або за допомогою інтернет-екварингу (за умови наявності відповідного договору), крім ФОП-єдинників 1-ї групи.

Також платників податків проінформовано, що п.14 статті 9 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 року передбачено, що РРО/ ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Тобто суб’єкт господарювання за місцем надання послуг не здійснює прийом від споживачів готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо.      

Наприкінці платники податків отримали вичерпні відповіді на інші запитання, зокрема щодо особливостей одноразового (спеціального) добровільного декларування  та отримали інформаційні листівки з даної тематики.