З метою інформування платників податків щодо необхідності застосування РРО/ПРРО, популяризації належного дотримання платниками податків норм чинного законодавства, захисту прав споживачів працівниками Носівської ДПІ продовжується проведення роз’яснювальної роботи щодо новацій податкового законодаства.
Так, під час чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участю начальника Носівської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області Олександра Адаменка йшлося про особливості реєстрації та використання РРО/ПРРО а також надавалися відповіді щодо передбаченої законодавством відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій.
Пропонуємо до вашої уваги відповіді на деякі питання.
Запитання: Які операції не відносяться до розрахункових та не потребують застосування РРО/ПРРО при проведенні розрахунків за товари (послуги) ?
Відповідь: Не відносяться до розрахункових операцій та не потребують застосування РРО/ПРРО:
- розрахунки, здійснені через установу банку (кошти перераховуються із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок);
- безпосереднє внесення готівки через касу банку з подальшим зарахуванням на розрахунковий рахунок;
- платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за реквізитами розрахункового рахунку у форматі IBAN (перерахунок коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу), це не потребує застосування РРО/ПРРО, оскільки немає ознак розрахункових операцій відповідно до вимог Закону № 265.
В інших випадках застосування РРО або ПРРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, платіжними картками, або за допомогою інтернет-екварингу (за умови наявності відповідного договору), крім ФОП-єдинників 1-ї групи.
Запитання: Які особливості реєстрації ППРО?
Відповідь: Безкоштовне програмне рішення ДПС розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/. Його можна встановити на будь-який пристрій (комп’ютер, смартфон, планшет, ноутбук), що підтримує операційну систему Windows чи Android.
Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J1316604/F1316604).
Електронні форми заяв J1316604/F1316604 розміщені за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm.
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.
Запитання: Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?
Відповідь: Пошук чеків, виданих ПРРО, можна здійснити за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.
Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО.
Запитання: Чи застосовуються в період дії воєнного стану до суб’єктів господарювання штрафні санкції за порушення порядку проведення розрахункових операцій?
Відповідь: Штрафні санкції за порушення вимог Закону про застосування РРО на час дії воєнного стану не застосовуються, але є виключення. Так, Розділ II «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових опрацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Запитання: Яка відповідальність передбачена для ФОП у разі відмови в проведенні розрахунків банківськими картками у період дії воєнного стану?
Відповідь: Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема, за ст. 163 прим. 15 КУпАП.
Статтею 163 прим. 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів,
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Запитання: Які підстави для скасування реєстрації програмних РРО?
Відповідь: Відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій передбачено, що реєстрацію ПРРО може бути скасовано автоматично фіскальним сервером. Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав. Зокрема, якщо:
– до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця;
– щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за формою № 20- ОПП);
– щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
– стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
– суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 Податкового кодексу України та Законом України від 15 березня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера
Запитання: Де отримати інформацію про «Реєстраційний номер екземпляра РРО», якщо в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів?
Відповідь: У період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, тому суб’єкт господарювання з метою отримання інформації для заповнення графи «Реєстраційний номер екземпляра РРО», зокрема, заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311405), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311304) може звернутися до:
Разом з тим, інформацію про реєстраційний номер екземпляру РРО можливо отримати в приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника, пункт «Відомості про РРО».
Запитання: Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Відповідь: Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).