Про особливості реєстрації та застосування РРО/ПРРО та використання мобільного застосунку «Моя податкова» - в Носівській ДПІ Розділ: Місцеві новини
Носівською ДПІ продовжуються комунікації з платниками податків щодо впровадження новацій податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також проводиться роз’яснювальна робота щодо популяризації електронних сервісів ДПС.
Так, в ході проведення чергових робочих зустрічей, відповіді на питання платників податків надавав начальник ДПІ Олександр Адаменко.
Керівник ДПІ акцентував увагу присутніх на важливості продовження роз’яснювальної роботи щодо провадження РРО/ПРРО та дотримання суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахункових операцій.
Зокрема, фахівець інформував суб’єктів господарювання, які мають намір зареєструвати ПРРО, про те, що він повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також, на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
В ході спілкування також були надані роз’яснення щодо форми та змісту розрахункових документів при реалізації товарів підакцизної групи.
Олександр Адаменко звернув увагу присутніх на забезпеченні суб’єктами господарювання при продажу підакцизних товарів використання режиму програмування найменувань товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та правильного відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв.
Роз’яснено, що з метою забезпечення дотримання норм чинного законодавства та уникнення застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій) платники податків повинні забезпечити відображення обов’язкових реквізитів в розрахункових документах РРО, зокрема:
- відображення у розрахункових документах при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів повної інформації щодо коду УКТ ЗЕД;
- відображення кодів УКТ ЗЕД у розрахункових документах за допомогою поєднання літер та цифр;
- наявність у розрахункових документах серії та номеру марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв;
- правильне відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер).
Посадовець зазначив, що недотримання даних вимог є порушеннями чинного законодавства та унеможливлюють формування актуальної інформації при визначенні обсягів продажу алкогольних напоїв з метою контролю за повнотою сплати акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів.
Керівником ДПІ були надані відповіді на інші питання щодо основних аспектів застосування РРО/ПРРО в умовах сьогодення та наголошено на необхідності забезпечення споживачам можливості здійснювати розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів.
Також в ході зустрічі було обговорено впровадження ДПС мобільного застосунку «Моя податкова», який тепер доступний користувачам.
Присутніх поінформовано, що новий мобільний застосунок «Моя податкова» надає можливість в телефоні безкоштовно та швидко отримувати необхідну інформацію, подавати заяви і декларації, здійснювати оплати податків та зборів. При цьому Олександр Адаменко звернув увагу, що частина сервісів застосунку доступні без ідентифікації, а саме: перевірка чека, пошук акцизної марки, дані з реєстру платників ПДВ, єдиного податку. Інші сервіси доступні після ідентифікації будь-яким файловим КЕП або хмарним КЕП – Дія-Підпис, Smart-ID від ID від Приватбанку та інші. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і ІOS.
Наприкінці заходу Олександр Адаменко нагадав про розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діють у 2024 році. Зокрема, що з 01.01.2024 року відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено на 2024 рік місячні розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у сумі 3028 грн. та мінімальної заробітної плати за місяць – 7100 гривень з 01 січня 2024 року та 8000 гривень з 01 квітня 2024 року.