Механізм врегулювання та погашення податкового боргу для платників, які постраждали від збройної агресії російської федерації, базується на Податковому кодексі України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) та спеціальних процедурах Державної податкової служби України (далі - ДПС).

Підприємство, яке постраждало від збройної агресії російської федерації, але продовжує функціонувати  та планує сплатити податковий борг має право на розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу)ю

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями:

1. ст. 100 ПКУ;
2. Постанови КМУ від 27.12.2010 №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Постанова №1235),
3. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574 (далі – Порядок №574).

Розстроченням або відстроченням грошових зобов’язань чи податкового боргу є перенесення строків їх сплати платником податків під проценти, розмір яких становить 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття контролюючим органом відповідного рішення (п. 100.1 ПКУ).

Згідно з п. 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) податкового боргу платник податків звертається до органу до органів ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою встановленої форми (додаток 1 Порядку) та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіку погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п.100.6 ст. 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать пор наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з розділом ІІ Переліку обставин форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у ч. 2 ст. 141 Закону Украхни «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, - це обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо) обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджуються факт настання (існування) зазначених обставин, може бути, зокрема, сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Такий сертифікат має бути адресним (тобто наданим конкретному платнику), а також містити необхідні відомості про наявність причинно-наслідкового зв’язку обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з фінансовим станом заявника (з посиланням на відповідні підтверджуючі документи).

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) надається в межах повноважень у кожному окремому випадку:

1. ДПС України – без обмеження суми;
2. Головними управліннями ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків – на суму не більше 3 млн гривень.

Відповідно до п.100.8 ст. 100 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Якщо сума грошового зобов'язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов'язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Пунктом 100.9 ст. 100 ПКУ визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

Відповідно до п.100.8 ст. 100 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Таким чином, для вирішення питання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків має звернутися до органу до органів ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою встановленої форми, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати (при цьому зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув) і надати усі передбачені Порядком документи.

Відсутність повного пакета документів та/або оформлення документів неналежним чином є підставою для відмови платнику у надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).