Податковий борг – це не тільки і не скільки приватна справа окремого платника податків, це проблема загальнодержавного значення, оскільки податковий борг є тими грошима, які не надійшли до державного та місцевих бюджетів та, таким чином, не можуть бути використані для здійснення вкрай важливих бюджетних видатків.
Cума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі - ПКУ) строк, та нарахованої, але не погашеної пені є податковим боргом (п.п. 14.1.175 ПКУ).
Звичайно, платник податків зобов’язаний самостійно погасити суму податкового боргу за власний кошт. Однак є інший вихід погашення податкового боргу з тих, що пропонує п. 87.1 ПКУ, наприклад:
- за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).;
- помилково або надміру сплачені суми з інших платежів (на підставі заяви платника). Тобто якщо платник має переплату з інших платежів, він може повернути ці кошти шляхом зарахування їх в погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ
- бюджетне відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви у складі декларації з ПДВ)
Якщо ж платник податків не взмозі самостійно погасити суму податкового боргу, то відповідно до п. 41.2 ПКУ, розпочнеться процедура стягнення суми боргу контролюючими органами.
✓ Етап 1. Надсилання податкової вимоги. При виникненні податкового боргу органом податкової служби платнику податків надсилається податкова вимога, яка формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн). Крім загальних реквізитів, податкова вимога містить відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави
✓ Етап 2. Виникнення права податкової застави. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ст.88.1 ПКУ, майно такого платника податків передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно зі ст.88.2 ПКУ та не потребує письмового оформлення. З дня виникнення податкового боргу у платника все його майно перебуває у податковій заставі (ст.89 ПКУ). Право податкової застави не застосовується, якщо сума податкового боргу не перевищує 60 нмдг, тобто 1020 грн (абз. 6 п. 89.2 ПКУ).
✓ Етап 3. Опис майна в податкову заставу. Разом з податковою вимогою платнику надсилається лист про виділення майна для опису та рішення про опис його майна у податкову заставу. Податковий керуючий на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу складає акт опису майна (п. 89.3 ПКУ). У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Описане майно реєструється у відповідному державному реєстрі обтяжень. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі та може відчужувати таке майно, тільки за згодою органу державної податкової служби. У разі здійснення операцій із заставним майном без попередньої згоди з органом податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до ст.92 ПКУ. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу; визнання податкового боргу безнадійним; прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених ст.93 ПКУ.
✓ Етап 4. Стягнення. Якщо протягом 60-ти календарних днів після отримання податкової вимоги платник не сплатив податковий борг,то орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки (на підставі рішення суду у розмірі суми боргу, або його частини), а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі (на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі). Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. (ст.95 ПКУ). Стягнення податкового боргу платника податку - фізичної особи здійснюється за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. (ст.87.11 ПКУ).
Отже, шановні платники податків, впродовж 60 календарних днів з дня надсилання податкової вимоги процедури примусового стягнення ще не набудуть значних масштабів, а тому варто поквапитись із вирішенням питання самостійного погашення податкового боргу. Як тільки податковий борг буде погашений (самостійно або внаслідок дій контролюючого органу), податкова вимога вважатиметься відкликаною (п.п. 60.1.1 ПКУ), а процедура стягнення припиниться. Слідкуйте за нарахуванням та сплатою своїх податкових зобов’язань, вчасно звіряйтеся, не нарощуйте борги та своєчасно сплачуйте нараховані суми.