Про найбільш поширені порушення, які виявляють податківці під час перевірок

Як зазначили в управлінні податкового аудиту Головного управління ДПС у Чернігівській області найчастіше під час перевірок податкові аудитори виявляють такі порушення:

1. Ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ при використанні ТМЦ, при придбанні яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, поза межами господарської діяльності підприємства

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України:

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

2. Неправомірне перенесення залишку від’ємного значення згідно декларацій з ПДВ (неврахування уточнюючих розрахунків)

Податкова декларація з ПДВ подається щомісяця.

Заповнення податкової декларації з ПДВ передбачає відображення у складі податкового кредиту суми від’ємного значення попереднього періоду (місяця).

Також, у підприємства наявне право щодо подання уточнюючих розрахунків за якими здійснюється збільшення/зменшення показників, в т.ч. від’ємного значення з ПДВ. 

Відповідно до п.п. 5 п. 4 розділу V Наказу МФУ від 28.01.2016р. №21 «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», у рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Проте, трапляються випадки, коли підприємством не відображається зменшення залишку від’ємного значення у р. 16.2 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків*», що призводить до завищення від’ємного значення з ПДВ або до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

3. Незастосування податкових різниць з податку на прибуток при здійсненні імпорту товарів з низькоподаткових юрисдикцій.

У відповідності до п.п. 140.5.4. п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на  суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

При цьому вимоги щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у даному випадку не застосовуються у разі, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Проте значна кількість платників не здійснює збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 відс. вартості товарів, імпортованих з низькоподаткових юрисдикцій, не підтверджуючи при цьому суму таких витрат відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу.

В результаті таких дій занижується податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету

4.Неправомірне відображення у звіті про фінансові результати витрат, які не підтверджені первинними документами

При розрахунку податку на прибуток відповідно до декларації з податку на прибуток враховується фінансовий результат до оподаткування, який визначається згідно форми 2 «Звіт про фінансові результати».

Проте, доволі часто, платниками податків, з метою ухилення від оподаткування, зазначаються витрати у звіті про фінансовий результат, які фактично, не підтверджені жодними первинними документами, що призводить до заниження податку на прибуток.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».

Відповідно до вимог п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України:

«Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно ст. 3 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV із змінами та доповненнями: «Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо».

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

«Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»