Суд підтримав позицію Державної податкової служби щодо неправомірного використання одним із платників податків пільг, передбачених Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.
Cуд дійшов висновку, що нерезидент здійснює діяльність через постійне представництво в Україні, через що пільгова ставка оподаткування не може бути застосована.
Основною господарською діяльністю нерезидента є управління інвестиціями, а отже звичайною формою здійснення діяльності з управління корпоративними правами є купівлі-продаж, прийняття рішення про виплату дивідендів та прийняття інших організаційних розпорядчих рішень та безпосереднє керування грошовими потоками.
Майже всі доходи (99,9%) нерезидента – це дивіденди від українського підприємства.
Оскільки представник нерезидента в Україні мав широкі повноваження: укладав угоди, брав участь у зборах, підписував статути без погодження з номінальними директорами, то нерезидент є таким, що має постійне місце представництва в Україні.
Колегія суддів визнала, що нерезидент не мав правових підстав для застосування пільгового оподаткування дивідендів. Суд апеляційної інстанції залишив у силі донарахування податкових зобов’язань у розмірі 34,7 млн грн, з яких 28,9 млн грн – основний платіж. Ці кошти вже сплачені до бюджету.