Щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи, які не мають об’єкта оподаткування визначеного для платників єдиного податку четвертої групи абзацом першим пункту п. 2921. 1 ст. 2921 Кодексу ст. 2

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Згідно з нормою п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу визначається, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим орга­нам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних діля­нок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування зе­мельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1ст. 14 Кодексу).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) продукція / товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1ст. 14 Кодексу).

Водночас до платників єдиного податку четвертої групи відносяться платники, у яких основний вид діяльності - тваринництво, оскільки тварини - це товари, які згідно з УКТ ЗЕД відносяться до розділу І «Живі тварини, продукти тваринного походження» групи 01 «Живі тварини» додатка до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», а отже, відповідають поняттю сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), визначеному в п.п. 14.1.234 п. 14.1ст. 14 Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до четвертої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Отже, до доходу сільськогосподарського товаровиробника при обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік включаються доходи від реалізації продукції, яка вирощується, відгодовується безпосередньо виробником цих товарів (продукції), якщо вона була придбана або вироблена на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання. Як правило, доходи, отримані від реалізації продукції тваринництва, переробки продукції тваринництва, що вироблені на власних підприємствах або на орендованих виробничих потужностях, дають платнику змогу обрати спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹. 1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Для здійснення діяльності, яка відповідає класу тваринництва, платникам необхідні споруди для тваринництва, що забезпечують функціонування сільськогосподарської діяльності.

Споруди для тваринництва - це спеціалізовані будівлі та приміщення (корівники, свинарники, конюшні тощо), призначені для утримання, розведення та вирощування сільськогосподарських тварин. До них також належать допоміжні та складські споруди: сховища, навіси для техніки, споруди для гною та адміністративно-побутові приміщення.

Земельні ділянки, на яких розташовано споруди для тваринництва, вважаються землями сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 1 ст. З Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із Кодексом регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування та інше (п. 1.1 ст. 1 Кодексу), і не регулюються питання щодо формування земельних ділянок як об’єктів цивільних прав.

Внесення відомостей про об’єкти (земельні ділянки) та змін до відомостей про об’єкти (земельні ділянки), зокрема в частині площі земельних ділянок, до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) здійснюється на підставі виконаних робіт із землеустрою і складення технічної документації із землеустрою (землевпорядної документації) таких об’єктів (земельних ділянок) на підставі положень Закону України від 22 травня 2003 року № 858-ІУ «Про землеустрій» (зі змінами).

Ведення Кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні органи. Держателем Кадастру є Держгеокадастр.

Звертаємо увагу, платників єдиного податку четвертої групи, у яких основний вид господарської діяльності тваринництво. Згідно оновлених витягів з Держгеокадастру, земельні ділянки, які в попередніх витягах класифікувалися саме як землі сільськогосподарського призначення/сільськогосподарські угіддя, визнано не сільськогосподарськими угіддями. Таким чином, враховуючи вимоги Кодексу щодо обов’язкової наявності у платників єдиного податку четвертої групи об’єкта оподаткування, яким є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), такі суб’єкти не мають права перебувати на спрощеній системі оподаткування в зв’язку з  його відсутністю.

Підстава: лист ДПС України  від 02.12.2025 № 28484/7/99-00-04-03-03-07 (вх. № 4113/8/25-01 від 02.12.2025).