Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.
Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Детальніше: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/1037559.html