Порядок нарахування та сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

опубліковано 11 жовтня 2019 о 11:30 Розділ: Новини

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна) визначені ст. 256, 257 та 258 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п. 256.1 ст. 256 Кодексу).

Наявність об'єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ). Сума Рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначаються у таких дозволах.

Платникам Рентної плати слід дотримуватись вимог п. п. 256.11.4 п. 256.11. ст. 256 Кодексу, в якому зазначено, що незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю), лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, що дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, рентну плату обчислюють і сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі.

            Згідно з п. 257.5 ст. 257 Кодексу Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» та «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Кодексу.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації визначена п. 120.1 ст.120 Кодексу та передбачає накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.