Про особливості справляння у 2019 році екологічного податкуРозділ: Новини
До розділу VIII Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 ррку № 2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни як в частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку.
Пунктом 240.7 ст. 240 Кодексу визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240 Кодексу, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб'єкти зобов'язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов'язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищенню у порядку, передбаченому Кодексом.
Разом з тим п. 242.4 ст. 242 Кодексу встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг викидів у розмірі 500 тонн за рік.
Враховуючи викладене та припис п. 250.9 ст. 250 Кодексу, рекомендується платникам податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю:
- не перевищує граничний обсяг викидів - подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об'єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів;
- перевищує граничний обсяг (500 тонн) - зареєструватися платником податку за викиди двоокису вуглецю та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про звітний період, у якому планується виникнення об'єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.
При цьому платники декларують податкові зобов'язання за викиди двоокису вуглецю в частині обсягів викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів.
Крім того, з 1 січня 2019 року ставку Податку за Викиди двоокису (код 243.4.001) вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн./тонну підвищено до 10 грн./тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.
Ставки щодо всіх інших забруднюючих речовинах не змінилися в залишилися на рівні 2018 року.
Разом з тим Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (далі - Закон № 2621) змінено склад доходів Державного бюджету України, що визначений ст. 29 Бюджетного кодексу України, в частині розподілу між бюджетами коштів від Податку.
Зокрема, згідно із п. 161 ст. 29 Бюджетного кодексу України запроваджено особливий порядок розподілу коштів Податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, який полягає у тому, що надходження Податку в частині Викидів двоокису вуглецю зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відс., тоді, як надходження Податку від викидів інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 відсотків.
Таким чином, платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
45 відсотків Податку - до загального фонду Державного бюджету Українці (крім Податку, що справляється за Викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопиченії) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
55 відсотків - до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, - 25 відсотків;
обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 30 відсотків;
бюджетів міст Києва та Севастополя - 55 відсотків.
З метою забезпечення відповідного розподілу коштів Податку за Викиди двоокису вуглецю з урахуванням припису п. 161ст. 29 Бюджетного кодексу України платникам Податку необхідно в 2019 році, складати окремий додаток 1 до Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі - Декларація), в частині зобов'язань за Викиди двоокису вуглецю, та перераховувати відповідні суми зобов’язань на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування коштів.