Чи потрібно СГ, який використовує паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримувати ліцензію на зберігання пального?Розділ: Новини

          Згідно зі ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

        Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

        Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ч. 16 ст. 15 Закону № 481).

       Згідно з ч. 19 ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

•          підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

•          підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

•          суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

          Ліцензія на право зберігання пального отримується на кожне місце зберігання пального.

           Відповідно до п.п. 14.1.61 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, або річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

         Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним:

•          транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

•          паливний бак транспортного засобу.

        Таким чином, суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону № 481.

          На період здійснення перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального за виключенням транспортного засобу, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.