Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»: «Новації щодо податку з плати за землю, передбачені Законом України від 30.11.2021 року №1914»

За участі начальника Носівської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області Олександра Адаменка відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо адміністрування податку з плати за землю відповідно до внесених Законом України від 30.11.2021 року №1914 змін до Податкового Кодексу України.  

Даним Законом  змінено назва податку «Земельний податок» на «Податок з плати за землю», який включає земельний податок та орендну плату.

У ході проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» на запитання платників  надані роз’яснення, що відповідно до п.269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є:

 платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

-землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

 платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Увагу платників звернули, що статтю 270 Податкового кодексу України «Об’єкти оподаткування платою за землю» викладено у новій редакції:

 Об’єктами оподаткування платою за землю є:

 об’єкти оподаткування земельним податком:

- земельні ділянки, які перебувають у власності;

-  земельні частки (паї), які перебувають у власності;

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

об’єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди".

На запитання щодо бази оподаткування та ставки податку за земельні ділянки були надані відповіді що базою оподаткування податком з плати за землю є :

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ;

-  площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 272.1 Податкового кодексу України).

Ставка податку за земельні ділянки (п.274.1 статті 274 ПКУ), у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності)".

Щодо ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, то згідно з п.277.1 статті 277 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області".

Також до відома платників податків  доведена інформація, що статтею 286 ПКУ (Порядок обчислення плати за землю) розширено перелік підстав, за якими контролюючий орган зможе нарахувати земельний податок, в саме:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Звернуто увагу, що введеними новаціями платникам, які мають у власності декілька земельних ділянок надано право для проведення звірки. Для цього платник повинен звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Крім письмової форми звернення платнику надано право звертатися також в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог п.42.4 статті 42 ПКУ).

Звірка даних проводиться щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5  статті 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

Повідомлено, що у разі виявлення розбіжностей контролюючий орган проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).