«Гаряча лінія» в Носівській ДПІ щодо одноразового декларування активів та застосування РРО/ПРРО

 

На запитання платників відповідав під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальник Носівської ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області Олександр Адаменко.

 

Найактуальніші запитання та відповіді на них.

Запитання: Чи застосовуються санкції за порушення вимог Закону про застосування РРО на час воєнного стану?

Відповідь: Санкції не застосовуються, але є виключення. Так, Розділ II «Прикінцеві положення» Закону про застосування РРО №265/95-ВР було доповнено пунктом 12, який з врахуванням змін визначає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

 

Запитання: Яке рухоме майно треба декларувати?

Відповідь: Підпунктом «в» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування  можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності).

Таким чином, декларувати потрібно не тільки автомобілі, але й інші транспортні засоби, зокрема самохідні машини і механізми. Тобто мотоцикли, яхти, літаки, трактори, причепи тощо.

Також до рухомого майна зараховуються ювелірні вироби, предмети мистецтва та антикваріат, дорогоцінні камені і дорогоцінні метали.

Запитання: Яке майно, крім заощаджень та нерухомого майна,  ще потрібно декларувати?

Відповідь: У Законі йдеться про те, що декларуванню підлягає майно, яке належить платнику податків, зокрема і право спільної або часткової спільної власності.

Крім грошей, машин і нерухомості також в декларації потрібно вказувати: - цінні папери (акції, ОВДП), частини або паї у майні юридичних осіб, інші корпоративні права;

- будь-які джерела отримання дивідендів чи інших видів доходу (наприклад, депозит у банку);

- права інтелектуальної власності (винаходи, право власності на товарні знаки та інше);

- пам'ятні монети і банкноти.

Запитання: Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення (далі – ПЗ) ПРРО, яке надається ДПС, на ПЗ, розроблене іншими виробниками?

Відповідь: З метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

Запитання: Які наслідки неподання одноразової добровільної спецдекларації?

Відповідь: Одноразове (спеціальне) декларування, яке передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

-   у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

-   про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Запитання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій, або ж застосовувати у визначених законодавством випадках зареєстровані книги  обліку розрахункових операцій та розрахункові квитанції. Не зобов’язані застосовувати РРО (КОРО, РРК) суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.

 

Запитання: Яка відповідальність передбачена для ФОП у разі відмови в проведенні розрахунків банківськими картками у період дії воєнного стану?                                                                     

Відповідь: Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема, за ст. 163 прим. 15 КУпАП.

Статтею 163 прим. 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів,
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запитання: Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідь.  Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Запитання: Які активи не включаються  до  спеціального  добровільного декларування?

Відповідь: Не потрібно подавати декларацію, якщо:

- будь-які активи, крім нерухомості і транспортних засобів, мають сумарну вартість не більше 400 тис. грн станом на дату завершення одноразового

декларування (31 серпня 2022 року);

- сумарно площа квартир не перевищує 120 кв. м. (враховується не тільки винятково власність платника податків, а й квартири, які належать йому за правом спільної або спільної часткової власності);

- площа житлового будинку або будинків не перевищує 240 кв. м.;

- нежитлова нерухомість у власності не перевищує 60 кв. м.

Запитання: Держслужбовець може скористатися одноразовим (спеціальним) декларуванням?

Відповідь: Особи, які починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мають подавати «антикорупційні» декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.

Втім, він не обмежує осіб, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади.