Як визначаються податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за відповідною формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897) (далі – Декларація).

Звертаємо увагу платників податків, що правилами заповнення Декларації (примітка 1) передбачено, що у разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, то до цього контролюючого органу подається одна Декларація з кількома додатками відповідного типу.

За кожним кодом КОАТУУ органу місцевого самоврядування складається окремий додаток (або додатки залежно від типу нерухомості).

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) після подання річної звітності платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (пункт 50.1 ст. 50 Кодексу).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»